Закриття провадження у справі про порушення митних правил (досвід успішного захисту клієнта)

Перетинаючи митний кордон України, громадяни України, іноземці та особи без громадянства мають дотримуватися правил, визначених Митним кодексом України. Це стосується, зокрема, порядку переміщення товарів, транспортних засобів, пред’явлення їх для проведення митного контролю та митного оформлення тощо.

Порушення митних правил за своїм змістом є адміністративним правопорушенням і за нього передбачена адміністративна відповідальність, а в окремих випадках – кримінальна.

Якщо ви вчинили таке правопорушення, то на вас буде складено протокол про порушення митних правил. Проте наявність протоколу про порушення митних правил не завжди дорівнює тому, що ви умисно вчинили правопорушення. Досить часто працівники митниці не враховують багатьох обставин, не зважають на воєнний стан і обставини непереборної сили, зловживають своїми повноваженнями, а тому безпідставно складають протоколи й намагаються притягнути осіб до відповідальності.

У разі якщо на вас складено такий протокол, але ви вважаєте, що це безпідставно, рекомендую звернутися на консультацію до митного юриста, який допоможе прояснити ситуацію та захистити ваші права.

Саме так і зробив мій клієнт, якому я допоміг виграти справу проти Вінницької митниці Державної митної служби України. Тому ділюся своїм досвідом.

КЕЙС:

Справа № 127/39/23

До мене звернувся клієнт, громадянин Німеччини, що проживає в Україні, оскільки 1 жовтня 2022 року представник Вінницької митниці склав на нього протокол про порушення митних правил, передбачених частиною 6 статті 481 Митного кодексу України, а саме перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення або строку тимчасового вивезення товарів чи втрата транспортних засобів.

Обставини, що передували цьому

 1 жовтня 2022 року мій клієнт перетинав митний кордон України у пункті пропуску «Могилів-Подільський-Отач». Під час проведення митного контролю інспектор Вінницької митниці встановив, що у червні 2021 року мій клієнт ввіз на територію України причіп з метою особистого користування у режимі «Тимчасове ввезення до 1 року». Однак станом на 1 жовтня 2022 року цей причіп не вивезений за межі митної території України. Також не було відомостей щодо поміщення причепу в інший митний режим. Це дало інспекторові підстави для складення протоколу про порушення митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України.

Однак інспектор Вінницької митниці під час оформлення протоколу не повністю врахував обставини ситуації, що склалася з моїм клієнтом. Зокрема, у протоколі зазначено лише ті обставини, які призвели до вчинення правопорушення, проте у ньому не враховано форс-мажорних обставин, спричинених воєнним станом в Україні.

Чому мій клієнт не зміг вчасно вивезти причіп

До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну мій клієнт проживав з дружиною у місті Ірпінь Бучанського району Київської області.

Як відомо, росія мала намір захопити Київ, а отже просувалася в напрямку міста з боку Гостомеля, Ірпеня та Бучі. У цих місцях велися активні бойові дії, і вони були визнані найнебезпечнішими.

З 24 лютого по 5 березня 2022 року мій клієнт не міг виїхати з Ірпеня. Увесь цей час він переховувався у підвалі свого сусіда. 5 березня його дружина отримала інформацію, що в напрямку Ірпеня рухається колона російської військової техніки, і щоб зберегти своє життя потрібно негайно залишити Ірпінь.

Того ж дня мій клієнт з дружиною, не взявши ані речей, ані навіть документів, поспіхом сіли в автомобіль та поїхали з міста. Зрозуміло, що в такій ситуації мій клієнт і думати не міг про причіп і те, що строк його знаходження в Україні спливає.

Через дві доби мій клієнт з дружиною опинилися у Львівській області, де винайняли номер у готелі. Виїжджати до Німеччини вони не хотіли, адже все майно, зокрема й причіп, залишилося в Ірпені. Проте через постійні обстріли повернутися й забрати причіп було неможливо, а в’їзд у місто закрили через небезпеку мінування.

Згодом здоров’я мого клієнта погіршилося. І 12 квітня 2022 року він змушений був виїхати до Німеччини на лікування.

Виїжджаючи з України, представник митниці повідомив йому, що за причіп можна не хвилюватися, оскільки це буде вважатися форс-мажорною обставиною через воєнний стан, а тому ніякого умислу здійснювати порушення законодавства України не може бути, адже він намагався уберегти себе та життя своїх рідних від російських окупантів. А отже, мій клієнт був упевнений, що проблем з причепом на митниці не виникне.

17 квітня 2022 року його терміново прооперували, і ще одну операцію він переніс 21 квітня 2022 року, після чого до середини вересня він проходив лікування та реабілітацію в Німеччині. І цей факт документально підтверджується.

Таким чином, мій клієнт не встиг вчасно вивезти причіп з митної території України, адже строк спливав у червні 2022 року, але він не зробив це через обставини, які від його волі не залежали.

А згідно з листом Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, з 24 лютого 2022 року і до його закінчення діють форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Повертаючись в Україну, 24 вересня 2022 року мій клієнт у пункті пропуску «Корчова-Краківець» надав пояснення, у яких зазначив, що вивезе причіп, як повернеться до м. Ірпінь. Власне, це він і мав намір зробити 1 жовтня 2022 року: взяв причіп та поїхав до найближчого пункту пропуску у м. Могилів-Подільський, щоб вивезти та знову ввезти причіп, де і було складено безпідставний протокол про порушення митних правил.

Чому суд закрив провадження у цій справі?

Коли справа надійшла до суду, я подав клопотання у якому просив суд закрити провадження у справі про порушення митних правил стосовно мого клієнта  за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та врахувати, що мій клієнт перебував у стані крайньої необхідності.

І, на щастя, суд став на наш бік і ухвалив людяне рішення.

Мій клієнт перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України причепу  більше ніж на 30 діб. Відповідно до частини 6 статті 481 Митного Кодексу України це призводить до адміністративної відповідальності.

Але відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов справедливого висновку, що дії мого клієнта, за які хоч і передбачена адміністративна відповідальність, були вчинені ним з метою усунення небезпеки, яка загрожувала, зокрема його правам і свободам, власності, життю та здоров’ю, і ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода, а тому такі дії вчинені ним в стані крайньої необхідності.

Небезпека, яка виникла для життя і здоров`я мого клієнта  у зв`язку із бойовими діями у м. Ірпінь була справжньою. Якби мій клієнт повернувся до міста по причіп й вивіз його за межі України, то правопорушення можна було уникнути. Але треба зважати, що приїзд до Ірпеня у самий розпал бойових дій міг призвести до негативних наслідків, зокрема поранення чи навіть смерті. І шкода, завдана життю та здоров’ю мого клієнта в такому разі була б більш значною.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

У зв’язку з цим суд постановив закрити провадження у справі про правопорушення митних правил стосовно мого клієнта у зв’язку із вчиненням дій у стані крайньої необхідності.

Висновки

Підбиваючи підсумки, хочу зазначити, що працівник Вінницької митниці поступив не людяно: не з’ясував справжніх обставин, які призвели до вчинення правопорушення, не надав належних доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, не врахував положення статті 460 Митного кодексу України, згідно з якими вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, а отже безпідставно склав протокол про порушення митних правил стосовно мого клієнта.

Якщо ви опинилися у схожій ситуації, не гайте ні хвилини, звертайтеся по правову допомогу до адвоката. Адже своєчасна юридична допомога – це можливість швидко вирішити проблемні питання з мінімальними витратами часу й коштів.