Встановлення опіки та піклування: головні моменти

В українському законодавстві опіка та піклування визначаються, як комплекс заходів, котрі мають забезпечувати особисті та майнові права дітей неповнолітнього віку. Окрім того, такі дії також стосуються повнолітніх осіб, нездатних захищати свої права та здійснювати обов’язки самостійно. Причинами встановлення опіки і піклування над недієздатною особою можуть бути вік або незадовільний стан здоров’я.

Обставини, котрі спричиняють необхідність представництва в органах опіки і піклування дітей та інвалідів

Коли справа стосується неповнолітніх дітей, мова про опіку і піклування йде, якщо дитина залишилася сиротою, або ж батьків позбавили прав на виховання дитини. Особам до 14 років призначають опіку. Тим, чий вік від 14 до 18 надається піклування.

Щоб можна було встановити опікунство над неповнолітньою дитиною, її батьки мають бути:

• померлими;
• зниклими безвісти.

Таку ж вагу мають обставини, коли мати і батько визнані такими у судовому порядку.

Опіка над неповнолітньою людиною встановлюється після визнання її недієздатності через представництво в органах опіки і піклування у судовому порядку. Рішення приймається, коли особа не може усвідомлювати власні дії та наслідки, котрі вони спричиняють. Причинами для цього є психічні розлади або інші хвороби.

Встановлення опіки над неповнолітніми при живих батьках

На жаль, нерідко трапляються випадки, коли дитина має живих батьків, проте не забезпечена доглядом та вихованням в належній мірі. В подібних ситуаціях потрібно замовити юридичну консультацію, аби визначити чи справді батьки:

• позбавлені батьківських прав;
• створили загрозливі для життя і здоров’я дитини умови;
• визнано обмежено або повністю недієздатними;
• більш як півроку не можуть виконувати свої обов’язки через перебування у в’язниці чи за станом здоров’я;
• понад півроку проживають окремо від дитини без поважної причини та не беруть участі у її вихованні;
• залишили дитину, і на те є документальне підтвердження від органів внутрішніх справ;
• офіційно відмовилися від власних дітей;
• перебувають під слідством за скоєння злочинів.

Також підставами, щоб встановити опікунство над неповнолітньою дитиною може бути ситуація, коли батьки поїхали за кордон на роботу або на проживання. Таким чином вони не можуть турбуватися про нащадків та виховувати їх.

Органи, відповідальні за встановлення опіки та піклування в Україні, визначені у Цивільному кодексі у статті 56. Згідно із законодавством нашої держави, ведення справ щодо питання про опіку покладено на окремі відділи держадміністрацій районів, виконкомів рад міст, районів, селищ чи сіл.

Безпосереднім веденням справ неповнолітніх займаються органи в справах сім’ї та молоді. Також участь беруть Служба в справах неповнолітніх, органи освіти. Повнолітніми особами, котрі втратили дієздатність займаються органи соціального захисту громадян. Перераховані органи виконують комплекс дій щодо підготовки до призначення піклування, організації процесу та контролю за проведенням усіх дій.

Як відбувається встановлення опіки і піклування над недієздатною особою та дітьми

Для дорослої особи процедура встановлення піклування виглядає наступним чином. Людина має психічний розлад, алкогольну чи наркотичну залежність. Члени сім’ї, незалежно від спільності проживання, органи опіки і піклування або медичний заклад наркологічного чи психіатричного напрямку подають заяву до суду. Для ефективного процесу радимо замовити послуги адвоката у Вінниці чи іншому місті. В позові вимагається визнати людину недієздатною. Після розгляду справи суд визначає ступінь недієздатності — цивільної чи фізичної та призначає відповідно піклувальника або опікуна.

Для неповнолітніх осіб процедура відбувається трішки інакше. Якщо факт, що дитина залишилася без опіки батьків виявили під час розгляду судового провадження, призначення опікуна відбувається одночасно, у тому ж провадженні. В інших випадках встановленням опіки займаються органи опіки та піклування.