Онлайн по всій Україні
Телефонуйте, Пн-Пт з 9:00-18:00
+380 96 109-76-08
Повномасштабна війна на території нашої країни спровокувала загальну мобілізацію. Проте, не кожна людина здатна витримати військові тяготи. Багато з мобілізованих чи добровольців, котрі почали брати безпосередню участь у воєнних діях, з часом можуть зрозуміти, що не здатні гідно виконувати покладені на них обов’язки. Вони обирають самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, як єдино можливий вихід з ситуації.
Така дія в Україні визнається злочином, котрий тягне за собою відповідальність згідно зі ст. 408, ст. 407 Кримінального кодексу. Як саме карається залишення дислокації по своєму бажанню та про особливості ситуації поговоримо далі.
Коли військовослужбовець за власним бажанням покидає місце несення служби, територію військової частини, щоб ухилитися від виконання своїх обов’язків, це може інкримінуватися як дезертирство або самовільне залишення частини (СЗЧ). В чому різниця між цими поняттями?
Вони досить схожі між собою, проте не є синонімами. Дезертирство класифікується, як злочинна дія, котра регламентується статтею 408 Кримінального кодексу України.
До дезертирства належить:
Головна відмінність між дезертирством та самовільним залишенням частини є строк, на який було покинуто ВЧ. В першому випадку, військовий прагне назавжди ухилитися від взятих обов’язків.
СЗЧ регламентується статтею 407 Кримінального кодексу України. Це також залишення ВЧ без згоди командування або неявка в назначену дату на місце служби. Проте в цій ситуації мова йде про тимчасове порушення. Тобто, наприклад, СЗЧ наступає, коли військовий мав прибути на службу з відпустки 10 числа, а прибув 16. Проте самовільне залишення місця служби військовослужбовцем може перерости в дезертирство. Це відбувається в залежності від терміну відсутності солдата.
Ротації, відпустки, лікування, виїзди на бойові завдання та інші випадки, коли військовозобов’язаний покидає місце дислокації на підставі дозвільного наказу командування не відносяться до СЗЧ.
Нагадаємо, що СЗЧ в Україні вважається злочином. Винуватець понесе відповідальність за подібний вчинок незалежно від того, чи діє в державі військовий стан чи ні. Під час воєнного стану загрожує значно важче покарання. Для залагодження ситуації обов’язково потрібно найняти адвоката по дезертирству стаття 407 для організації захисту прав.
Чинником, котрий впливає на визначення тяжкості скоєного злочину, є термін відсутності у ВЧ чи на іншому місці несення служби. Якщо військовий, мобілізований, контрактник чи резервіст покинув гарнізон, місце зборів і т.д. на термін до десяти діб, йому загрожує адміністративна відповідальність. Кримінальну відповідальність за відсутність більше трьох діб несуть солдати строкової служби. Щоб дізнатися детальну інформацію, радимо замовити юридичні послуги у Вінниці для консультації з фахівцем.
Під час воєнного стану міра покарання значно серйозніша. Якщо військовозобов’язаний самовільно залишив військову частину, йому загрожує тюремний строк від п’яти до десяти років. За дезертирство по статті 408 ККУ, частини четвертої присуджують позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
При вчиненні подібного злочину вкрай необхідний юрист по статті 408 ККУ у Вінниці чи іншому місті. Фахівець зможе оперативно реагувати на обставини, вибудує правильну лінію захисту, щоб зняти відповідальність або зменшити її тяжкість.
За час повномасштабного вторгнення, я, як адвокат, маю практичний досвід ведення справ військових про дезертирство та СЗЧ. Розуміюсь на тонкощах сучасного законодавства нашої країни. Володію повною інформацією про деталі, пов’язані з особливостями служби під час воєнного стану. Щоб дізнатися вартість юридичного захисту прав у суді по СЗЧ та домовитися про зустріч, скористайтеся номерами телефонів, вказаних на сайті.