Визначення місця проживання дитини після розлучення батьків

Припинення шлюбних відносин — важкий процес, котрий значною мірою ускладнюється, якщо подружжя має спільних неповнолітніх дітей. Найкращий варіант, коли визначення місця проживання дитини після розлучення відбувається мирним шляхом. Тобто мати і батько домовляються між собою, хто буде проживати із нащадками. При цьому інший із батьків бере безпосередню участь у вихованні та піклуванні про сина чи дочку.

Проте частіше трапляються ситуації, коли партнери не здатні домовитись для підписання мирової угоди, згідно зі ст. 160 Сімейного кодексу. Настає час гіршого варіанту — розв’язання питання в судовому порядку.

Умови визначення проживання дитини при розірванні шлюбу через суд

На хід справи про спільне проживання з батьком чи з матір’ю вагомо впливає вік дитини. Якщо особа має менше ніж десять років, її майбутнє повністю залежить від батьків та судових органів. Коли дитині виповнюється десять, її думка уже враховується. Отож, до чотирнадцятиріччя побажання нащадка жити з одним із батьків береться до уваги.

Проте самостійно вирішувати з ким проживати, син чи дочка мають право при досягненні чотирнадцятирічного віку. Для захисту своїх інтересів рекомендовано звернутися по допомогу юриста у Вінниці, котрий спеціалізується на сімейних справах.

Коли судової тяганини не уникнути, порядок дій наступний:

1. Позивач складає відповідну заяву та подає її до органів суду за місцем проживання відповідача.
2. До процесу долучаються місцеві органи опіки та піклування.
3. Збирається та подається доказова база.

Важливо пам’ятати, що під час визначення місця проживання дитини після розлучення суд завжди на її стороні. Це означає, що в пріоритеті гарні умови для життя, підтримки здоров’я, можливості для розвитку. Особливу увагу звертають на стосунки між дітьми, матір’ю, батьком. Важливо наскільки вони близькі, довірливі та доброзичливі.

Яким чином суд може оцінити стосунки між дитиною та батьками? Для цього збирається доказова база. Щоб ґрунтовно підготувати необхідні документи, потрібно звернутися по юридичні послуги адвоката у вашому місті. Співпраця з фахівцем забезпечить грамотний підхід та підвищить ефективність роботи в суді.

Документами, котрі показують відносини між нащадками та батьками є свідчення:

• знайомих сім’ї;
• сусідів;
• працівників освітніх закладів, де навчається дитина;
• очевидців того, хто з батьків проявляє цікавість до життя дитини.

Під останнім пунктом мається на увазі, хто приходить на батьківські збори, приводить/забирає дитину з дошкільного закладу чи гуртків, з ким вона відвідує сімейного лікаря і т.д.

Також суд враховує інформацію про сплату аліментних коштів на утримання дитини та рішення про позбавлення батьківських прав на інших дітей, якщо такі є.

Доказова база фізичного стану

Важливим чинником, котрий впливає на рішення суду про визначення проживання дитини при розірванні шлюбу є стан здоров’я усіх причетних сторін. Судовий орган вивчає медичні висновки лікарів, психологів про фізичний та моральний стан батьків, дітей. Для цього збираються довідки про лікування, результати клінічних досліджень тощо.

Малолітню особу не передадуть котромусь із батьків, якщо у нього/неї виявлено захворювання, яким може заразитись дитина. У разі, коли хворіє сама дитина, суд залишить її жити із тим, хто зможе забезпечити належне лікування та догляд.

Доказова база матеріального стану

Наступним важливим фактором для суду є матеріальне становище кожного з батьків. Адже малолітня особа заслуговує гідних умов проживання та належного фінансового забезпечення.

Збір доказів, котрий необхідний для встановлення цього фактору, включений у юридичні послуги адвоката по сімейних справах. Доказовою базою достойного матеріального стану є:

• довідки про основні та додаткові доходи;
• виписки банківських установ про стан карткових рахунків;
• висновки огляду спеціальною комісією умов проживання;
• рекомендаційні листи органів опіки і піклування щодо кращого визначення місця проживання дитини після розлучення;
• документальні підтвердження права власності на житлові приміщення.

До уваги береться сімейний стан кожного з батьків на момент розгляду справи. Тобто, чи одружені вони повторно, чи мають дітей у нових стосунках, чи являються опікунами чи піклувальниками.

Насамкінець зауважимо, що, незалежно від рішення суду на користь одного із батьків, інший не втрачає можливість турбуватися про власну дитину. Навпаки, згідно зі ст.141 Сімейного кодексу, він/вона зобов’язаний в рівних правах брати участь в її вихованні. Аби на високому рівні захищати свої права та інтереси, радимо звертатися по допомогу юриста у Вінниці чи іншому найближчому місті.