Порядок та підстави виселення особи з квартири чи будинку

Нерідко трапляються ситуації, коли в одній квартирі чи будинку проживають особи, які не є родичами, та ще й подекуди створюють нестерпні одна для одної умови життя. У такому разі постає питання щодо виселення їх. Та зробити це не завжди буває просто, і на це є низка причин. У цій статті розглянемо випадки, коли людину можна виселити з помешкання, а коли це заборонено, та які є юридичні шляхи розв’язання такої ситуації.

Передусім зазначу, що процедура виселення з житла може відбуватися або на підставі рішення суду, або в адміністративному порядку.

Виселити в адміністративному порядку можна лише на підставі санкції прокурора, якщо особа самоправно зайняла приміщення або мешкає в аварійному будинку, якому загрожує обвал.

Процедура виселення через суд полягає в тому, щоб звільнити помешкання від осіб, які не мають права в ньому проживати. Після цього мешканцеві забороняється повертатися у житло, з якого його виселили. Проте варто розуміти, що особі, яку виселяють, має бути надано інше житло, адже згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло.

Підстави для виселення без надання іншого житла

Є випадки, коли людину можна виселити з будинку або квартири без надання іншого житла, зокрема тоді, коли:

• вона систематично псує помешкання або руйнує його;
• вона порушує правила співжиття, створює нестерпні умови для інших співмешканців;
• вона самоправно зайняла помешкання;
• ордер на жиле приміщення визнано нечинним.

Перед тим як звертатися до суду, спробуйте врегулювати питання щодо виселення мирним шляхом. Для цього ви навіть можете залучити адвоката з житлових спорів, який запропонує вам юридично доцільні варіанти розв’язання ситуації виселення саме у вашому випадку. Однак якщо вам домовитися з людиною про добровільне виселення не вдається, тоді варто звернутися до суду.

У яких випадках варто звертатися із позовом про виселення?

Звернутися до суду із позовом про виселення можна в таких випадках:

• якщо в особи, яку виселяють немає права на житлове приміщення;
• якщо особа втратила право користування житлом;
• якщо особа, місцем реєстрації якої є ваше помешкання, має статус безвісно відсутньої або статус померлої.

Хто має право проводити виселення?

Після того як суд розгляне вашу позовну заяву й ухвалить рішення про виселення, то в ньому має бути зазначено процедуру самого виселення, тобто чи це має відбутися добровільно (у разі якщо відповідач погоджується), чи примусово. У разі примусового виселення процедуру має проводити державний виконавець. Також у рішенні суду має бути зазначено, чи виселяють особу з наданням іншого житла, чи без надання іншого житла.

Якщо особі після виселення надається інше житло, то має бути зазначено, куди саме її виселяють.

Чи можна оскаржити рішення суду про виселення?

Та навіть якщо суд ухвалив рішення про виселення небажаного співмешканця на вашу користь, не поспішайте радіти, адже рішення суду І інстанції ще не є остаточним. Особа, щодо якої ухвалено рішення про виселення має право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з моменту отримання копії рішення суду. Якщо і рішення суду апеляційної інстанції її не задовільнить, тоді вона може подавати касаційну скаргу до Верховного Суду. І тільки коли рішення суду касаційної інстанції буде на вашу користь, можна розпочинати процедуру виселення.

Як відбувається процедура виселення?

Особа, яка виселяється добровільно, має 10 днів, щоб звільнити помешкання, з моменту набрання рішення законної сили.

Якщо ж процедура виселення відбувається примусово, тобто за участю державного виконавця, то при цьому мають бути присутні працівники поліції та двоє понятих.

Категорії осіб, яких не можна виселити з помешкання

Законодавством України заборонено виселяти осіб, які мають право на соціальний захист, є малозабезпеченими громадянами, особами з інвалідністю. Зокрема, без надання іншого житла не можна виселити:

• дітей-сиріт;
• дітей, позбавлених батьківського піклування;
• ветеранів війни;
• осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також не можна виселити особу, якщо вона є співвласником помешкання. Досить часто це трапляється, коли власниками будинку чи квартири є колишнє подружжя. Житло купували у шлюбі, обидва є співвласниками, а отже кожен і після розірвання шлюбу має право володіти й користуватися ним.

У такому разі варіант виселення буде недоцільним, і єдиним виходом із ситуації є поділ квартири чи будинку добровільно або ж у судовому порядку. Якщо квартира чи будинок є неподільними, тоді колишній чоловік або дружина мають вирішити, кому дістанеться житло, і той, кому воно дістанеться, має сплатити іншому грошову компенсацію.

Ще один варіант розв’язання цієї ситуації – продати спільне житло, а кошти від продажу розділити між собою.

Житлові спори – доволі не прості, а кожна справа, що стосується виселення – індивідуальна. Тож щоб розібратися у ситуації, звертайтеся до адвоката, який допоможе захистити ваші права та інтереси.

Адвокат у Вінниці
Малик Олександр Володимирович
Записатися на консультацію: ☎️ + 38 (096) 109-76-08.