Онлайн по всій Україні
Телефонуйте, Пн-Пт з 9:00-18:00
+380 96 109-76-08
Інформація про те, коли саме людина виїжджала з України, коли поверталася, через який пункт пропуску перетинала державний кордон та чи здійснювала взагалі такий перетин, може мати важливе доказове значення у цивільних, сімейних, адміністративних та інших судових справах.
На практиці така інформація може знадобитися, наприклад, у спорах щодо аліментів, визначення місця проживання дитини, участі батьків у вихованні дитини, встановлення фактичного проживання особи за кордоном, виконання батьківських обов'язків, стягнення заборгованості, підтвердження перебування особи за межами України або встановлення обставин конкретної поїздки.
Одним із способів отримання необхідних відомостей є звернення адвоката до Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом.
Однак важливо розуміти: адвокатський запит не дає адвокату автоматичного права отримувати будь-яку інформацію про будь-яку особу. Питання залежить від характеру запитуваних відомостей, їхнього правового режиму, особи, щодо якої запитується інформація, наявності належних повноважень та конкретної мети отримання даних.
Станом на 2026 рік у Держприкордонслужби діє інформаційно-комунікаційна система прикордонного контролю, у якій формуються та зберігаються, зокрема, відомості про осіб, які перетнули державний кордон України.
Під час перетину державного кордону інформація про особу фіксується в інформаційних системах Державної прикордонної служби України.
Чинне законодавство передбачає функціонування бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території». Відповідне Положення затверджене наказом МВС України від 27.09.2022 № 614. Документ є чинним у редакції від 05.05.2026.
У конкретній ситуації може виникнути необхідність отримати відомості про:
При цьому конкретний обсяг інформації, яку можливо отримати, залежить від правових підстав доступу до неї.
Основним державним органом, який здійснює прикордонний контроль та облік відповідної інформації, є Державна прикордонна служба України.
Закон України «Про Державну прикордонну службу України» прямо регламентує повноваження ДПСУ та встановлює обмеження щодо розголошення інформації про осіб, транспортні засоби та вантажі, які переміщуються через державний кордон. Закон, зокрема, встановлює, що працівникам ДПСУ заборонено надавати таку інформацію, якщо інше не передбачено законом.
Тому для отримання інформації недостатньо лише вказати у зверненні прізвище людини та попросити «повідомити, чи перетинала вона кордон».
Необхідно правильно визначити правову підставу для отримання інформації.
Так, адвокат може звернутися до Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом щодо необхідної інформації. Однак можливість фактичного надання конкретних відомостей залежить від того, чи є вони інформацією з обмеженим доступом та чи існують законні підстави для їх розкриття.
Це принципово важливе розмежування.
Стаття 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає право адвоката звертатися з адвокатським запитом до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
За загальним правилом відповідь на адвокатський запит надається не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання.
Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед значної кількості даних, строк може бути продовжений до 20 робочих днів. При цьому адвокат має бути письмово повідомлений про продовження строку не пізніше п'яти робочих днів із дня отримання запиту.
Водночас закон містить ключове обмеження:
адвокатський запит не поширюється на інформацію з обмеженим доступом.
Тому саме по собі посилання адвоката на статтю 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не означає, що державний орган зобов'язаний надати будь-які запитувані персональні дані.
Основна причина — персональні дані та обмежений доступ до інформації.
Відомості про конкретну фізичну особу можуть належати до персональних даних. Закон України «Про захист персональних даних» встановлює спеціальні правила доступу до таких даних.
Відповідно до статті 16 цього Закону, порядок доступу третіх осіб до персональних даних визначається, зокрема, за згодою суб'єкта персональних даних або відповідно до вимог закону. У запиті повинні бути зазначені дані, які дозволяють ідентифікувати особу, перелік необхідних персональних даних, а також мета та/або правові підстави для запиту.
Тобто ситуації можуть бути різними.
Наприклад:
Ситуація 1.
Адвокат представляє особу, яка хоче отримати інформацію про власні перетини державного кордону.
У такому випадку правова ситуація істотно відрізняється від запиту щодо сторонньої особи, оскільки суб'єкт персональних даних має право отримувати інформацію про себе.
Ситуація 2.
Адвокат представляє матір у сімейній справі та хоче отримати інформацію про перетин кордону батьком дитини.
Тут йдеться вже про персональні дані іншої особи. Сам факт наявності судового спору або статусу адвоката ще не означає автоматичного права отримати такі дані.
Необхідно оцінювати правову підставу, згоду особи, наявність відповідного процесуального механізму або можливість витребування доказу судом.
Ситуація 3.
Відомості про перетин кордону необхідні для доказування певної обставини у вже відкритій судовій справі.
У такому випадку доцільно розглядати не лише адвокатський запит, а й процесуальний механізм витребування доказів судом.
Саме цей спосіб може бути більш доречним, якщо інформація не може бути добровільно надана адвокату через обмеження доступу.
У більшості практичних ситуацій інформація про перетин конкретною людиною державного кордону буде пов'язана з ідентифікованою фізичною особою, а отже, питання її використання та передачі необхідно оцінювати з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Закон України «Про захист персональних даних» встановлює спеціальний порядок доступу до персональних даних та передбачає, що доступ третіх осіб визначається згодою суб'єкта персональних даних або вимогами закону.
Крім того, Закон України «Про інформацію» відносить конфіденційну інформацію до інформації з обмеженим доступом. До конфіденційної може належати, зокрема, інформація про фізичну особу.
Тому адвокату при підготовці запиту важливо не просто сформулювати питання:
«Чи перетинала особа державний кордон?»
а визначити:
За загальним правилом до адвокатського запиту додаються:
Закон забороняє вимагати від адвоката разом з адвокатським запитом інші документи, крім передбачених законом.
Водночас у справах, де йдеться про персональні дані, правильно оформлений адвокатський запит не усуває законодавчих обмежень щодо доступу до таких даних.
Тому в конкретній справі доцільно окремо оцінити питання згоди суб'єкта персональних даних, представництва його інтересів та інших передбачених законом підстав.
Чим точніше сформульований запит, тим легше державному органу встановити, які саме відомості необхідно перевірити.
Доцільно зазначити:
Бажано вказувати максимально повні ідентифікаційні дані:
Замість формулювання:
«Надати інформацію про всі перетини кордону»
краще визначити конкретний період.
Наприклад:
«за період з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2026 року».
Це дозволяє конкретизувати предмет запиту та полегшує пошук інформації.
Наприклад:
Необхідно пояснити, чому адвокат звертається за відповідною інформацією та в межах яких правовідносин вона необхідна.
Особливо це важливо, коли інформація стосується не самого клієнта, а іншої фізичної особи.
У практичному плані адвокат може ставити питання таким чином, щоб із відомостей про виїзд та в'їзд можна було встановити період перебування людини за межами України.
Наприклад, якщо є дані:
можна визначити період перебування особи за межами України.
Однак важливо відрізняти:
інформацію, яка безпосередньо міститься в базах ДПСУ,
від
юридичного висновку, який робиться на її підставі.
Адвокатський запит повинен бути спрямований на отримання конкретної інформації або копій документів, а не на вимогу до органу надати правову оцінку обставинам.
У конкретній справі адвокат може поставити питання щодо пункту пропуску, через який здійснювався відповідний перетин.
Однак можливість надання таких відомостей також залежить від правового режиму конкретної інформації та наявності законних підстав для її передачі.
Тому некоректно стверджувати, що «адвокатський запит завжди дозволяє отримати пункт пропуску».
Правильніше говорити про можливість запитати відповідні відомості та необхідність оцінки законних підстав для їх надання.
Це одне з найпоширеніших питань.
Автоматичного права на отримання інформації про перетин кордону іншої особи адвокатський статус не створює.
Якщо адвокат звертається щодо персональних даних іншої людини, необхідно враховувати правила доступу до персональних даних третіх осіб.
Закон передбачає, що такий доступ може здійснюватися за згодою суб'єкта персональних даних або відповідно до вимог закону.
Тому у справі необхідно встановити, яка саме підстава дозволяє отримати запитувану інформацію.
Це особливо важливо у сімейних спорах.
Однією з практичних ситуацій, у яких може виникнути необхідність встановити факт перебування особи за межами України, є спір про аліменти.
Наприклад, один із батьків може стверджувати, що проживає в Україні та не має значних доходів, тоді як інша сторона намагається довести, що він фактично тривалий час перебуває за кордоном.
У такій ситуації відомості про перетин державного кордону можуть мати доказове значення.
Водночас сам факт перебування за кордоном не доводить автоматично наявність певного доходу.
Тому такі відомості необхідно оцінювати у сукупності з іншими доказами:
У сімейних спорах відомості про перетин кордону можуть бути необхідні для встановлення фактичних обставин життя дитини або одного з батьків.
Наприклад, вони можуть мати значення у справах щодо:
При цьому суд оцінює докази не ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи.
Відмова державного органу не завжди означає, що отримати відповідні відомості неможливо.
Потрібно перш за все уважно проаналізувати підставу відмови.
Можливі різні ситуації:
Якщо орган посилається на те, що запитувані відомості є інформацією з обмеженим доступом, необхідно перевірити, чи існує інша правова підстава для їх отримання.
Тоді може виникнути необхідність додатково обґрунтувати статус клієнта, представництво або правову підставу запиту.
У такому разі доцільно розглянути можливість звернення до суду із заявою про витребування доказів.
Це особливо важливо тоді, коли документ або інформація знаходяться у державного органу, а самостійно отримати їх сторона не може.
Це два різні механізми.
Підходить тоді, коли інформація може бути законно надана адвокату безпосередньо.
Перевага такого способу — можливість звернутися до відповідного органу без необхідності чекати судового засідання.
Якщо інформація має обмежений доступ або орган не має правових підстав надати її адвокату, у вже відкритій судовій справі може бути доцільним звернення до суду з відповідним процесуальним клопотанням.
При цьому необхідно обґрунтувати:
Саме тому до початку підготовки адвокатського запиту бажано визначити не лише те, яку інформацію потрібно отримати, а й для чого вона потрібна.
Тут також необхідно розрізняти два правових механізми.
Держприкордонслужба має спеціальний порядок роботи із запитами на публічну інформацію. Наказом МВС України від 16.06.2025 № 408 затверджено Порядок складення та подання запитів на інформацію, розпорядником якої є ДПСУ. Порядок визначає процедуру доступу до публічної інформації в Адміністрації ДПСУ, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону та інших органах Держприкордонслужби.
Однак запит на публічну інформацію та адвокатський запит — це не одне й те саме.
Інформація про конкретну особу може мати конфіденційний характер та бути обмеженою в доступі. Закон України «Про доступ до публічної інформації» прямо передбачає можливість обмеження доступу до конфіденційної, таємної та службової інформації.
Тому використання форми «запиту на публічну інформацію» не дозволяє обійти правила щодо персональних даних.
Для ідентифікації особи бажано надати максимально повний набір відомостей, які є у розпорядженні адвоката та законно можуть бути зазначені у запиті.
Це може бути:
Закон про захист персональних даних передбачає, що у запиті щодо доступу до персональних даних зазначаються відомості, які дають змогу ідентифікувати фізичну особу, а також перелік даних, які запитуються, та мета і/або правові підстави запиту.
Чим точніше ідентифікована особа, тим менший ризик того, що орган не зможе однозначно встановити, щодо кого здійснюється пошук.
Теоретично запит може стосуватися значного періоду, однак на практиці бажано визначати його максимально конкретно.
Наприклад:
«Просимо надати інформацію про перетин державного кордону України громадянином ___ за період з 01.01.2023 по 30.09.2026».
Вказання конкретного періоду дозволяє:
Варто також враховувати, що наявність відомостей у відповідній інформаційній системі залежить від конкретного періоду та чинних на той час процедур ведення відповідних баз даних.
Таке питання часто виникає у сімейних, цивільних та адміністративних спорах.
Однак необхідно розділяти два питання:
1. Чи має людина право перетнути державний кордон?
та
2. Чи можна отримати інформацію про те, що конкретна людина фактично перетинала кордон?
Це різні правові питання.
Правила перетинання державного кордону громадянами України регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Чинна редакція Правил постійно змінюється, а тому при оцінці законності конкретного виїзду необхідно перевіряти редакцію нормативного акта, яка діяла саме на дату відповідної поїздки.
Сам факт наявності інформації про перетин кордону також не означає автоматичного висновку про законність або незаконність такого перетину.
Якщо інформація стосується неповнолітньої дитини, питання доступу до таких даних потребує особливо уважної правової оцінки.
Залежно від конкретної ситуації можуть мати значення:
Тому у справах щодо дітей не рекомендується використовувати універсальний шаблон адвокатського запиту без попереднього аналізу конкретних обставин.
У практичній роботі адвокату важливо уникати надто загальних формулювань.
Наприклад, замість:
«Прошу надати всю інформацію про перетин кордону громадянином Петровим Петром Петровичем».
краще сформулювати запит конкретніше:
«Прошу надати інформацію щодо наявності у відповідних інформаційних системах Державної прикордонної служби України відомостей про перетин громадянином України Петровим Петром Петровичем, ..____ року народження, державного кордону України у період з ..____ по ..____, із зазначенням дат виїзду з України та в'їзду в Україну, а також інших відомостей, надання яких допускається законодавством України за наявності правових підстав».
Після цього необхідно окремо викласти:
Водночас остаточна редакція запиту повинна формуватися з урахуванням конкретної справи та правового статусу інформації.
Якщо адвокатський запит не розглянуто у встановлений законом строк або відповідь не відповідає предмету запиту, необхідно проаналізувати документи та обставини його направлення.
Зокрема, варто перевірити:
За наявності підстав можуть використовуватися передбачені законом способи захисту права адвоката та клієнта на отримання необхідної інформації.
Так, питання отримання таких відомостей може вирішуватися у межах підготовки доказової бази для судового процесу.
Однак важливо правильно обрати спосіб.
У деяких випадках достатнім може бути адвокатський запит.
В інших — з огляду на обмежений доступ до персональних даних — необхідно звертатися до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів.
Наприклад, якщо у цивільній справі необхідно встановити, чи перебував відповідач за кордоном у певний період, адвокат може обґрунтовувати суду необхідність витребування відповідної інформації у Державної прикордонної служби України.
При цьому важливо не просто просити суд «перевірити перетин кордону», а пояснити:
яку саме обставину необхідно довести за допомогою цього доказу.
Саме доказове значення інформації часто має ключове значення для вирішення питання про її витребування.
Це одна з найпоширеніших помилок.
Адвокатський запит не скасовує режим інформації з обмеженим доступом. Закон прямо встановлює відповідне обмеження.
Формулювання «інформація необхідна для захисту інтересів клієнта» може бути недостатньо конкретним.
Необхідно пояснювати, у межах яких правовідносин та для чого необхідні відомості.
Запит «за весь час» може бути значно менш ефективним, ніж запит щодо конкретного періоду.
Бажано зазначати максимально повні ідентифікаційні дані, які дозволяють уникнути помилки при пошуку.
Це різні правові механізми.
Якщо інформація необхідна для конкретної судової справи, але її неможливо отримати самостійно через обмежений доступ, необхідно розглянути питання про витребування доказу судом.
Тривалість залежить від обраного способу та правового статусу інформації.
Для адвокатського запиту загальне правило — до 5 робочих днів, а у випадку значного обсягу інформації або необхідності пошуку серед значної кількості даних — до 20 робочих днів за умови належного повідомлення про продовження строку.
Окремо законодавство про захист персональних даних встановлює власні строки розгляду запитів щодо доступу до персональних даних: запит вивчається протягом 10 робочих днів, а в передбачених законом випадках задоволення запиту здійснюється протягом 30 календарних днів.
Тому у конкретній ситуації важливо визначити, який саме правовий механізм використовується.
Якщо людині необхідно отримати інформацію про власні перетини державного кордону, питання може вирішуватися без адвоката в порядку, передбаченому законодавством про доступ до власних персональних даних.
Водночас ситуація значно складніша, якщо:
У таких випадках доцільно попередньо оцінити правову підставу отримання інформації та правильний спосіб її витребування.
Отримання інформації про перетин державного кордону на адвокатський запит можливе, але не є безумовним.
Ключове значення мають:
Держприкордонслужба веде інформаційні системи, у яких формуються та зберігаються відомості про осіб, які перетнули державний кордон України.
Тому у випадку, коли необхідно перевірити факт перетину кордону конкретною особою, встановити дати її виїзду та повернення або використати відповідні відомості як доказ у суді, важливо правильно визначити правовий механізм отримання інформації.
У деяких випадках таким механізмом може бути адвокатський запит до Державної прикордонної служби України.
В інших випадках, коли інформація має обмежений доступ, більш доцільним способом може бути звернення до суду із заявою про витребування доказів.
Саме тому перед направленням адвокатського запиту варто оцінити конкретні обставини справи та визначити, на якій правовій підставі ДПСУ може надати запитувані відомості.
Адвокат може оцінити обставини справи, визначити можливість отримання необхідних відомостей у Державній прикордонній службі України, підготувати та направити адвокатський запит або, за необхідності, підготувати відповідне процесуальне звернення до суду щодо витребування доказів.
Для отримання юридичної консультації та підготовки документів звертайтеся до адвоката у Вінниці Олександра Малика.
почніть спілкування прямо зараз через зручний для Вас месенджер:
Я телефоную вам, і ми домовляємося про дату й час консультації
(Зверніть увагу, що консультація платна).