Відмовлено у стягненні понад 105 000 грн додаткових витрат на дитину

Обставини справи

До Вінницького міського суду звернулася мати дитини з позовом про стягнення з батька 106 783 грн додаткових витрат на утримання сина.

Позивачка просила компенсувати половину вартості: платної освітньої програми, спортивних занять (капоейра), спеціального спортивного одягу, меблів для дитячої кімнати, стоматологічного лікування, одягу та взуття, інвертора та обладнання резервного живлення, інших витрат, які, на її думку, підпадали під дію статті 185 Сімейного кодексу України.

Інтереси відповідача у справі представляв адвокат Олександр Малик, який підготував та подав до суду мотивований відзив на позов, спростувавши доводи позивачки щодо підстав для стягнення більшості заявлених витрат.

Правова позиція захисту

У поданому відзиві адвокат Олександр Малик звернув увагу суду, що:

• відповідач належним чином виконує обов'язок щодо утримання дитини;
• аліменти сплачуються своєчасно та без будь-якої заборгованості;
• окрім аліментів, батько регулярно добровільно перераховує значні кошти на потреби сина;
• більшість заявлених позивачкою витрат є звичайними витратами на утримання дитини, а не додатковими витратами у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України;
• окремі витрати були понесені виключно за одноосібним рішенням матері без погодження з батьком;
• частина документів не підтверджує належним чином факт понесення саме тих витрат, про які заявлено у позові.

Також захист наголосив, що додаткові витрати можуть стягуватися лише за наявності особливих обставин, передбачених законом, а не у випадку будь-яких витрат, пов'язаних із вихованням чи забезпеченням дитини.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд погодився з більшістю аргументів, викладених у відзиві відповідача.

Суд зазначив, що витрати на: меблі, облаштування дитячої кімнати, одяг, взуття, стоматологічні послуги, спортивні секції, платне навчання, інвертор та резервне електроживлення не можуть вважатися додатковими витратами у розумінні статті 185 Сімейного кодексу України, оскільки вони охоплюються звичайними витратами на утримання дитини та компенсуються аліментами.

Крім того, суд врахував, що відповідач сумлінно виконував свої батьківські обов'язки, не мав заборгованості зі сплати аліментів та добровільно здійснював додаткову матеріальну підтримку дитини.

Що суд визнав додатковими витратами

Разом із тим суд встановив наявність підтверджених медичними документами захворювань дитини, лікування яких потребувало додаткових витрат.

Після перевірки всіх доказів суд визнав доведеними лише витрати на консультації лікарів, необхідні медичні обстеження, лікування та реабілітацію.

Загальна сума підтверджених додаткових витрат становила 2 436 грн, тому суд стягнув із відповідача лише 1 218 грн.

Результат справи

Із заявлених 106 783 грн суд задовольнив позов лише частково.

Стягнуто — 1 218 грн.

У стягненні понад 105 000 грн суд відмовив.

Значення справи

Це рішення ще раз підтверджує сформовану судову практику Верховного Суду: не всі витрати на дитину є додатковими витратами, які можуть бути стягнуті окремо від аліментів.

Для застосування статті 185 Сімейного кодексу України необхідно довести наявність саме особливих обставин, причинний зв'язок між ними та понесеними витратами, належне документальне підтвердження таких витрат.

У цій справі завдяки належній правовій позиції, викладеній адвокатом Олександром Маликом, суд відмовив у задоволенні переважної більшості необґрунтованих вимог та захистив інтереси відповідача, стягнувши лише ті витрати, які дійсно відповідали вимогам закону.