Онлайн по всій Україні
Телефонуйте, Пн-Пт з 9:00-18:00
+380 96 109-76-08
Звернення до юриста стосовно допомоги у питанні визнання батьківства є дуже актуальною темою на сьогодні. Такі кейси розглядаються в рамках позовного провадження та вважаються справами, котрі виникають із сімейних відносин. До мене досить часто звертаються клієнти з подібними запитами, котрі прагнуть унормувати свої стосунки з дітьми та документально засвідчити факт батьківства. Тож розглянемо один з цих кейсів.
Отож, до мене звернувся клієнт, котрий розповів наступну історію. У 1999 році він перебував у стосунках з жінкою, котра на той час формально була в шлюбі, однак фактично не проживала зі своїм чоловіком. Разом з тим, коли дитина народжується у зареєстрованому шлюбі, то у переважній більшості випадків, якщо немає заперечень, її батьком вважають чоловіка матері. Так і сталося в цьому випадку.
Стосунки між моїм клієнтом та матір’ю дитини згодом погіршилися. А про факт батьківства йому не повідомили. Однак згодом йому, як реальному батькові, стала відомою інформація про наявність у нього дитини. Попри те, що минуло багато років і вона вже є повнолітньою, батько вирішив відновити взаємини та спілкуватися з донькою. Також для нього стало важливим закріпити це на офіційному документальному рівні.
До розгляду справи були долучені свідчення усіх осіб, починаючи з реального батька та матері дитини і закінчуючи тим чоловіком, з яким станом на 1999 рік жінка перебувала в офіційному шлюбі. Також до матеріалів справи були долучені висновки експертизи ДНК.
Справу розглядав Вінницький районний суд. Відповідно, позивачем у справі став біологічний батько повнолітньої доньки, відповідачкою – мати, а третьою особою без самостійних вимог – чоловік, котрий станом на 1999 рік був у шлюбі з матір’ю дитини. Судове засідання відбувалося у заочному форматі, що цілком допускається у таких категоріях справ. Тим більш, усі сторони на це погодилися та засвідчили те, що вони покладаються на розсуд суду. Норми чинного ЦПК теж дають можливість використовувати саме цей формат, оскільки учасник справи може заявити те, аби вона розглядалася за його відсутності.
Посилаючись на статтю 280 згаданого Кодексу, суд розглянув справу заочно. А, апелюючи до статті 247, судове засідання відбувалося без звукозапису.
Отож, суд задовольнив позов та зазначив у рішенні те, що до актового запису про народження дитини повинні бути внесені відповідні зміни у зв’язку з визнанням батьківства. На підставі цього дитині має бути видане нове Свідоцтво про народження, у якому буде відображена коректна інформація, встановлена у ході судового засідання.
Якщо ви опинилися у схожій ситуації та прагнете того, аби не просто відновити спілкування зі своєю дитиною, дізнавшись про батьківство, а й засвідчити це все документально, грамотна юридична підтримка буде дуже доречною. Подібні кейси, котрі належать до царини сімейного права, є об’єктом моєї спеціалізації. Тож ви можете звернутися за контактними даними, котрі бачите на сайті, та отримати якісний юридичний супровід.