Шахрайство під час війни — як уникнути

Воєнний стан зблизив і згуртував українців. Однак, на жаль, чимала кількість людей використовує ці непрості часи для особистої вигоди і наживи. Шахраї, які не гребували незаконним способом збагачення і раніше, після 24 лютого швидко “адаптувались” до нових умов та винайшли нові способи видурювати в людей гроші.

Консультації, які проводились для постраждалих від шахрайських дій осіб, підштовхнули створити цей матеріал. Можливо, він дозволить уникнути неприємних ситуацій іншим громадянам.

Збір коштів на потреби ЗСУ

Насправді, варіантів тематик є багато. Правопорушники, які влаштовують фейкові збори, не гребують нічим. А тому поширюють в соціальних мережах збори на вигадані:

• автомобілі, дрони, шини, тепловізори для ЗСУ/НГУ;
• лікування поранених військових;
• лікування поранених цивільних — зокрема дітей;
• продукти/одяг тимчасово переміщеним особам;
• порятунок тварин.

Такі збори нічим не відрізняються від справжніх. Відрізнити їх доволі складно — практично неможливо. Оскільки сьогодні благодійністю займаються не лише спеціалізовані фонди чи громадські організації, але й фізичні особи, які хочуть підтримати своїх рідних, знайомих чи друзів. Незважаючи на те, що широкомасштабні військові дії тривають вже досить довго, українці невтомно донатять на потреби захисників. І цим, на жаль, користуються зловмисники.

Як діяти? Поради зводяться до простих правил:

• не пересилати кошти під впливом емоцій — зловмисники часто спеціально використовують болючі теми;
• вивчити профіль особи, яка організовує збір в соціальних мережах: якщо профіль щойно створений чи має ознаки ненадійного, краще утриматись;
• найкращий спосіб не фінансувати шахраїв — допомагати тим, кого ви знаєте особисто.

Шахрайство під час війни не обмежується зборами на карту банку. Розглянемо інші схеми.

Перевезення з гарячих точок

Шахрайство у воєнний стан вчиняється легше за рахунок гострих емоційних станів. Спекуляція на питаннях життя, здоров’я спрацьовує і штовхає людей на поспішні рішення. Особливо гостро питання евакуаційних перевезень стояло перші місяці повномасштабної війни, хоча і зараз також трапляються такі випадки.

Люди, які переймаються за життя і здоров’я своїх рідних, не роздумуючи оплачують гроші за транспортування людей і іноді потрапляють в дуже прикрі ситуації.

Ознаки шахрайських пропозицій по перевезеннях:

• завдаток на карту;
• специфічне спілкування — поспіх, додаткові несподівані витрати (колесо пробили, палива потрібно більше);
• сторінка в соцмережах без фото;
• людина нестабільно виходить на зв’язок.

Ці фактори — не стовідсоткова гарантія шахрайства. Але найкращий варіант — пробувати домовлятися про розрахунок по факту здійснення перевезення.

Фейкові онлайн-магазини

Здавалось би, сьогодні вже так багато сказано про недобросовісних онлайн-продавців, що розпізнати їх може кожен. Однак, шахраї в інстаграм, в телеграм-каналах, в фейсбук продовжують видурювати в людей кошти за своїми незмінними схемами. У 90% випадків це — передплата на карту. Повна або часткова. Покарання в таких випадках, частіше всього, відсутнє. Оскільки людина добровільно переказує кошти на вказану карту. Ніякого чеку чи договору купівлі-продажу, звісно ж, немає. А це означає, що немає підстав говорити про якісь незаконні дії. По суті, шахраї в інстаграм користуються довірою людей, які, в свою чергу, власноручно переводять їм певну суму.

Шахрайство під час війни огидне ще й тим, що так звані “продавці” пропонують неіснуючий “товар”, вартість якого може вимірюватися тисячами. Йдеться про балістичні шоломи, плитоноски, тепловізори, військову форму, берці — ті речі, які зараз активно шукають для своїх близьких сотні людей.

Шахраї в інстаграм чи інших соціальних мережах просять завдаток у розмірі половини вартості, а іноді і стовідсоткову передоплату. Покупець, частіше всього, перебуваючи в емоційному напруженні стресі, відправляє кошти, а натомість отримує так званий “бан” — його блокують і зв’язок просто припиняється.  

Шахрайство у воєнний стан, як і у мирні дні, має каратися законом. Але для порушення справи потрібні докази. Добровільний переказ власних коштів на банківську карту, на жаль, дуже суперечливий аргумент. І часто трапляються випадки, коли поліція не береться за розслідування таких справ. Іще частіше самі жертви неправомірних дій соромляться зізнаватися навіть рідним, що потрапили в таку неприємну історію.

Саме тому, якщо ви маєте справу з онлайн-магазином:

• не надсилайте передплату на банківську карту — тільки на банківський рахунок;
• перевіряйте наявність “живих” відгуків інших покіпців;
• звертайте увагу на оформлення магазинів — доступність додаткових контактів, наявність адреси офісу, відсутність помилок в оформленні магазину.

Пам’ятайте — ніколи не приймайте швидких рішень, коли йдеться про онлайн-покупки, оскільки отримати компенсацію втрачених коштів дуже складно.

Фейкова грошова допомога і фішингові сайти

Шахрайство у воєнний стан не обмежується зборами чи продажем неіснуючих товарів/послуг. На жаль, чимало людей втратило заробітню платню, житло, майно. Тому державні виплати чи інші програми фінансової підтримки користуються підвищеним інтересом серед населення.

Цим користуються зловмисники, створюючи “клони” державних чи загальновідомих ресурсів, яким довіряють люди.

Для того, щоб з вашого рахунку “втекли” кошти, достатньо просто натиснути на посилання.

Зазвичай такі посилання маскують під привабливими заголовками:

виплати від ООН;

державна виплата всім українцям;

допомога ФОПам та ін.

Якщо ви чи ваші знайомі отримали подібне посилання в месенджері, в вайбері чи в іншому додатку, ні в якому разі не переходьте за ним. Не вводьте і не розголошуйте свої дані, дані банківських карт.

Шахрайство у воєнний стан — що ще може бути?

Окрім наведених вище схем існують і інші. Не забувайте про:

• талони на “дешеве” пальне;
• дзвінки про родичів, які ніби-то потрапили в біду;
• оренду житла, якого не існує;
• обіцянки про пошук зниклих безвісти чи полонених;
• платне “обстеження та розмінування” житла чи території.

На жаль, ці та інші схеми продовжують працювати. І люди іноді втрачають останні заощадження. А отримати компенсацію цих збитків практично неможливо. Тому пам’ятайте:

• не довіряйте людям, які не можуть надати про себе офіційну інформацію;
• не приймайте рішень в гострих емоційних станах;
• не надсилайте переплату,повну оплату на банківську карту;
• не довіряйте анонімним телефонним дзвінкам та неперевіреній інформації.

 Бережіть себе, будьте обачними та вчіть інформаційної гігієни своїх близьких. Особливо людей старшого віку.