Онлайн по всій Україні
Телефонуйте, Пн-Пт з 9:00-18:00
+380 96 109-76-08
Коли ви одружуєтеся, то мрієте прожити разом все життя. Проте ситуації трапляються різні. Часто сімейне життя не складається, і зберегти стосунки уже немає сенсу. Ви наважуєтеся на розлучення, і вас охоплює страх, адже, окрім психологічних нюансів, перед вами постає ще чимало юридичних питань, які потрібно розв’язати: куди подавати заяву на розлучення, що робити, якщо чоловік / дружина не дає згоди, з ким залишаться проживати діти, чоловік / дружина погрожує забрати дітей, кому дістанеться спільне майно, чи обов’язково звертатися до адвоката.
На перший погляд все це здається складним і заплутаним. І багатьох це лякає. Тому давайте розкладемо все по полицях і розберемо, як відбувається процедура розірвання шлюбу в Україні.
Згідно з українським законодавством є 2 способи розірвати шлюб: за заявою в органах ДРАЦСу або через суд. Проте це не означає, що ви можете вибрати будь-який з них. Для розірвання шлюбу в ДРАЦСі, як і для розірвання шлюбу в суді мають бути свої умови.
Розірвати шлюб у ДРАЦСі можливо за двох умов:
Наявність майнового спору жодним чином не впливає на можливість розірвати шлюб у ДРАЦСі.
Чоловіку, і дружині необхідно заповнити спільну заяву в ДРАЦСі за місцем реєстрації одного з подружжя. Подати заяву можна традиційним способом – прийти в ДРАЦС, отримати зразок заяви та заповнити її. А можна зробити це онлайн: на порталі Міністерства юстиції України.
До заяви про розірвання шлюбу потрібно буде додати такі документи: паспорти обох з подружжя, оригінал свідоцтва про шлюб, оригінал квитанції про сплату державного мита.
Державне мито за послугу розірвання шлюбу становить 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, або 8 грн 50 коп.
Після подання заяви про розірвання шлюбу має пройти 30 днів. Якщо протягом цього часу жоден з подружжя не передумає забрати заяву, то шлюб буде розірвано. Працівник ДРАЦС внесе реєстраційний запис та видасть вам свідоцтво про розірвання шлюбу.
В окремих випадках розірвати шлюб в ДРАЦСі можна за заявою одного із подружжя, але тільки за умови якщо другий з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним.
Якщо ви розлучаєтеся через ДРАЦС і у вас немає майнових претензій один до одного, ви зберігаєте мирні стосунки, то по юридичну допомогу до адвоката можна й не звертатися, адже всі роз’яснення вам нададуть працівники ДРАЦС. Проте якщо майновий спір все ж виникає, то без допомоги юриста з сімейних спорів вам не обійтися.
Тільки в суді можна розірвати шлюб, якщо у вас є спільні діти, які не досягли 18-річчя, або один з подружжя не дає згоди на розлучення.
Наявність дітей ускладнює процедуру розлучення, адже розпадається сім’я, і постає питання про захист інтересів дітей. Тому справи про розлучення подружжя, у якого є спільні неповнолітні діти, вирішує суд, який має з’ясувати, чи відповідає заява про розірвання шлюбу справжній волі чоловіка та дружини та чи не буде при цьому порушено їхніх особистих та майнових прав, а також прав їхніх дітей.
Якщо і чоловік, і дружина згодні на розлучення, але у них є спільні діти до 18 років, то подружжя має подати спільну заяву до суду за місцем проживання. У такому разі до заяви потрібно буде обов’язково додати письмовий договір про те, з ким із батьків залишаться проживати діти після розлучення, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя і вихованні братиме той з батьків, який проживатиме окремо від дітей. Також у договорі варто прописати обов’язок між чоловіком і дружиною не перешкоджати один одному в реалізації батьківських прав.
Після прийняття заяви суд може дати подружжю строк на примирення. Зазвичай, він становить 1 місяць. Якщо протягом цього строку примирення не відбудеться, суд у визначений день ухвалить рішення про розірвання шлюбу.
Коли один з подружжя проти розлучення, то Сімейний кодекс України дає право одному з подружжя подати позов до суду. Такий позов подається за місцем проживання відповідача. Причому наявність чи відсутність спільних дітей значення не має.
У позовній заяві вам потрібно буде вказати причини розірвання шлюбу та додати до заяви такі документи: копію паспорта та картки платника податків позивача, оригінал свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей (якщо є спільні діти), квитанцію про сплату судового збору. За потреби можна додати інші докази, що будуть свідчити про потребу в розірванні шлюбу.
Зрозуміло, що процедура розлучення в такому разі буде складнішою і тривалішою, адже сторона, яка не згодна на розлучення, може навмисно затягувати процес. І в такому разі потрібно буде готовими до того, що розірвання шлюбу може розтягнутися на місяці.
Крім того, суд має встановити справжні причини розірвання шлюбу, врахувати, чи є у подружжя малолітні діти, діти з інвалідністю тощо.
Якщо суд дійде висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам чоловіка чи дружини або ж інтересам їхніх дітей, то ухвалить рішення про розірвання шлюбу.
У разі розірвання шлюбу в судовому порядку документом, що підтверджує факт розлучення, є рішення суду. Додатково реєструвати його в органах ДРАЦС, як це було раніше, не потрібно.
Процедура розірвання шлюбу в суді є не безплатною. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу за взаємної згоди подружжя, яке має спільних неповнолітніх дітей, яку суд розглядатиме в порядку окремого позовного провадження, судовий збір у 2023 році становить 536,8 грн.
За подання позовної заяви одним із подружжя, тобто в разі незгоди іншого, судовий збір у 2023 році становить 1073, 6 грн.
Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини мають визначити батьки, якщо дитина не досягла 10 років. Дитина у віці від 10 до 14 років має право брати участь в ухваленні рішення щодо свого місця проживання, а дитина, якій виповнилося 14 років, може самостійно ухвалити рішення про те, з ким із батьків вона буде проживати.
Зазвичай, розлучаючись, батьки повинні укласти договір про те, з ким буде проживати дитина після розірвання шлюбу. Це найпростіший спосіб домовитися й не травмувати ні себе, ні дитину.
Однак якщо згоди між батьками досягти не вдається, це питання може вирішити орган опіки й піклування, який призначає засідання комісії, викликає обох батьків, проводить з ними бесіди, вивчає всі обставини, на підставі чого ухвалює рішення про місце проживання дитини.
Якщо й рішення органу опіки та піклування не задовольнить батьків дитини, у такому разі потрібно буде звертатися до суду.
Позовну заяву треба подати до суду за місцем проживання відповідача (тобто того з батьків, хто проживатиме окремо від дитини). Розглядаючи питання про визначення місця проживання дитини, суд бере до уваги такі обставини: відповідальне ставлення чоловіка та дружини до своїх батьківських обов’язків, стан здоров’я обох батьків, стан здоров’я дитини, можливість забезпечити належні житлові умови, сімейний стан батьків тощо.
За подання позовної заяви про визначення місця проживання дитини сплачується судовий збір, що у 2023 році становить 1073,6 грн.
Розірвання шлюбу в суді – процес не легкий. І в такому разі краще звернутися по допомогу до адвоката з сімейних спорів. Адже навіть підготовка позовної заяви вимагає уважності й точності; що й казати про юридичну правильність обґрунтування обставин та причин розірвання шлюбу, збору доказів, побудови лінії захисту тощо.
Варто пам’ятати, що одного вашого бажання розлучитися буває недостатньо. Адже Сімейним кодексом України передбачені випадки, коли навіть за наявності взаємної згоди подружжя розлучитися неможливо.
Розірвати шлюб не можна, якщо дружина вагітна, а також протягом 1 року після народження дитини. Тільки після того, як дитині виповниться 1 рік, ви маєте право розлучитися.
Проте якщо інтереси дружина й чоловіка настільки різні, що продовжувати подальше сімейне життя неможливо навіть, якщо дружина вагітна чи є маленька дитина, то подружжя може просто не жити однією сім’єю, а оформити розлучення після того, як дитині виповниться 1 рік.
Однак і тут є винятки. Розлучитися і в такому разі можливо, якщо:
Розірвання шлюбу часто не відбувається відокремлено. Процес розлучення часто супроводжують і інші юридичні питання, зокрема стягнення аліментів на дитину та поділ майна, набутого подружжям за час перебування у шлюбі.
Щоб швидко, розсудливо й без зайвих турбот владнати їх, рекомендую проконсультуватися з адвокатом з сімейних спорів, а ще краще – повністю довірити йому цей процес.
Поміркуйте самі: розлучаючись, подружні пари не часто зберігають дружні стосунки. Зазвичай, цей процес сповнений негативних емоцій та переживань, що заважає раціонально мислити й ухвалювати правильні рішення. Крім того, загострення подружніх стосунків та неможливість вести діалог самостійно часто завдає шкоди як інтересам самих чоловіка й дружини, так і шкодить інтересам їхніх дітей.
Адвокат же у таких справах є представником інтересів й виконує роль посередника у процесі комунікації між подружжям, що розлучається. Наявність представника часто сприяє налагодженню конструктивного діалогу та зменшує ризики затягування справи. Сімейний адвокат – це ваша постійна юридична підтримка та допомога. Тому роздумувати, звертатися до адвоката чи не звертатися, не варто. Якщо ви розумієте, що мирно розлучитися не вийде або розлучення спричинить інші судові позови, краще одразу отримайте роз’яснення юриста, щоб знати, як діяти в тій чи тій ситуації та уникнути негативних для себе наслідків.
Є запитання стосовно процедури розірвання шлюбу, стягнення аліментів на дитину чи поділу майна подружжя? Телефонуйте до сімейного адвоката +38 096 109 76 08.
почніть спілкування прямо зараз через зручний для Вас месенджер:
Я телефоную вам, і ми домовляємося про дату й час консультації
(Зверніть увагу, що консультація платна).