Коли люди чують про усиновлення, в очах малюється радісна картинка про возз'єднання самотньої дитини із люблячими батьками. Нові тато і мама турбуються про дитину, отримуючи таке бажане відчуття батьківства, а дитина нарешті відчуває любов та безпеку. Десь так і відбувається у більшості випадків. Проте, трапляються і прикрі винятки, коли постає питання про позбавлення усиновителя батьківських прав стосовно усиновленого чада. На яких підставах та як це відбувається розкажу далі.
Під час усиновлення на юридичному рівні встановлюються нові відносини між не біологічними батьками та дитиною. За рішенням суду батьківські права передаються новому батькові, матері чи обом одночасно. Прийомна дитина приймається у нову сім’ю, отримуючи права та обов’язки на рівні із народженою.
Відповідно, усиновителі записуються батьком та матір’ю у Книзі реєстрації народжень, з усіма витікаючими правовими наслідками. А, отже, згідно Сімейного кодексу України на них розповсюджується норми про позбавлення батьківських прав. Про це вказують ч.4 с. 232 СК, ст. 242 СК, ст. 164 СК.
Мабуть, у декого виникають питання, а навіщо ж позбавляти батьківських прав того, хто прагнув мати дитину? Іноді це потрібно зробити в інтересах дитини. Наприклад, якщо нові батьки проявляють жорстокість або вчиняють кримінальні злочини по відношенню до дитини.
Окрім позбавлення батьківських прав в юриспруденції існує поняття відміни усиновлення. Вважаю за потрібне пояснити у чому відмінність між ними. Головна різниця між цим процедурами полягає у підставах для їх проведення та правових наслідках для дитини.
На мою думку, як адвоката по сімейних справах у Вінниці, позбавлення батьківських прав має передувати скасуванню усиновлення. Згідно ч.3 с. 242 Сімейного кодексу України усиновлювач може поновити свої батьківські права. Отже, скасування усиновлення має також відбутися, якщо це є в інтересах дитини.
Щоб визначити, який спосіб буде доцільним, потрібно зрозуміти, які наслідки будуть ліпшими для дитини. І мова не лише про матеріальну сторону, а, елементарно, про людські аспекти ситуації.
Змоделюймо ситуацію, коли рідні батьки дівчинки ставилися до неї вкрай погано. Били її, примушували виконувати непосильну для неї роботу, при цьому ще й вели аморальний спосіб життя, зловживали алкоголем. Після позбавлення батьківських прав таких матері і батька, дівчинку вдочерили інші люди, які стали новою сім’єю. Але нові батьки почали ставитись до неї так само.
Що краще для дитини у такому випадку? Якщо говорити про погрозу позбавлення батьківських прав усиновителя, то це сприймається, як їхнє «перевиховання», покликане спонукати до кращого ставлення до дочки шляхом проб і помилок, які вона відчуватиме на собі. Та чи краще це для неї? Певно, що ні.
Тож в кожному випадку суд має провести об’ємну роботу із вивчення обставин справи та визначення оптимального варіанту для дитини. А для захисту інтересів необхідно залучити кваліфікованого адвоката, з досвідом роботи у подібних справах.
Наслідки втрати батьківських прав прописані у Сімейному кодексі України, а саме у частині 1 статті 166. Загалом, санкції для усиновителів не відрізняються від біологічних батьків.
Після вступу в дію рішення суду про позбавлення усиновителя батьківських прав мати чи батько втрачає:
Останній пункт означає, що такі батьки не можуть претендувати у майбутньому на утримання з боку дитини у разі втрати працездатності чи втрати годувальника. Разом з тим, батьки не звільняються від обов’язку утримувати дитину.
Стосовно місця проживання дитини після позбавлення батьківських прав усиновителя, то СК у с. 167 говорить, про право дитини проживати у житловому приміщенні, де вона жила з батьками раніше. Навіть, якщо вона виїхала з нього на деякий час, право повернутися у будь-який момент зберігається за нею.
Тут, на мою думку, є деяка колізія. Наприклад, якщо сім’я покращила житлові умови або, взагалі, отримала житло через те, що усиновила дитину, то їй мало б надаватися не просто право проживати у цій квартирі чи будинку. Вона мала б мати право власності на нього у якійсь долі.
Порядок поновлення батьківських прав усиновителя регулюється с. 242 Сімейного кодексу України. Під час розгляду справи суд перевіряє:
Таким чином, суд визначає факти, які дадуть змогу відновити коло прав та обов’язків батька/матері стосовно раніше усиновленої ними дитини.
Важливо! У подібних справах немає відповідача. Оскільки дитина або її законні представники не можуть ним бути, адже не порушували права усиновителя.
Тут хочу звернути увагу на ще одну колізію. Ніде в Законі не сказано про те, що має враховуватися думка самої дитини стосовно поновлення батьківських прав усиновителя після досягнення нею 14 років. Хоча подавати заяву про їх позбавлення вона має законне право. Я вважаю, що думка дитини та інших зацікавлених осіб обов’язково має враховуватися судом. Адже прийняте рішення безпосередньо впливатиме на їхнє життя.
Якщо зацікавлені особи або представники дитини подадуть до суду у порядку окремого провадження заперечення щодо поновлення батьківських прав усиновителя, суд може залишити його заяву без розгляду. Вагу мають докази порушення суб’єктивних прав дитини або її представника.
З питаннями про позбавлення батьківських прав усиновлювача звертайтеся до мене. Я маю великий досвід у сімейних справах. Швидко підготую необхідний пакет документів, зберу докази, проведу потрібні подання у суд. Я знаю як захистити ваші права та досягти позитивного результату у справі будь-якої складності.
почніть спілкування прямо зараз через зручний для Вас месенджер:
Я телефоную вам, і ми домовляємося про дату й час консультації
(Зверніть увагу, що консультація платна).