Які ризики несе «цивільний шлюб»

Поняття цивільного шлюбу в нашій культурі давно стало звичним явищем, хоча з юридичної точки зору цей термін є дещо некоректним. Те, що ми звикли називати цивільним шлюбом, у правовому полі визначається як проживання однієї сім’єю без реєстрації шлюбу. Багато пар роками живуть разом, ведуть спільний побут, народжують дітей і купують майно, щиро вважаючи, що відсутність штампа в паспорті ні на що не впливає, адже закон нібито прирівнює їх до офіційного подружжя. Проте це не зовсім так.

На практиці статус фактичного союзу несе в собі цілу низку прихованих юридичних ризиків, які зазвичай випливають на поверхню в найбільш кризові моменти життя: під час розставання або після смерті одного з партнерів. Розглянемо їх далі детальніше.

Регулювання фактичних шлюбних відносин Сімейним кодексом

Основний ризик пов’язаний із поділом спільно нажитого майна. Хоча Сімейний кодекс України справді містить норму про те, що майно, набуте під час спільного проживання, є спільною сумісною власністю, реалізація цього права в суді перетворюється на справжнє випробування. На відміну від офіційного шлюбу, де факт реєстрації автоматично наділяє майно статусом спільного, у цивільному союзі першочергово потрібно довести сам факт спільного проживання та ведення господарства. Це означає збір доказів: від спільних фотографій і свідчень сусідів до квитанцій про оплату комунальних послуг чи договорів оренди. Якщо один із партнерів вирішить заперечити факт існування сім’ї, процес може розтягнутися на роки, вимагаючи значних фінансових витрат на юридичну допомогу та експертизи.

Майно, куплене парою в кредит, без реєстрації шлюбу

Ще складнішою є ситуація з майном, яке купується за кредитні кошти. Якщо квартира оформлена на одного з цивільних партнерів, а іпотеку фактично виплачують обоє, то в разі конфлікту той, чиє ім’я не вказане в договорі, ризикує залишитися ні з чим. Довести в суді, що ваші особисті кошти вкладалися в погашення чужого кредиту, вкрай важко, якщо ви не зберігали кожну квитанцію або не уклали письмовий договір про спільне інвестування. В офіційному шлюбі ці питання вирішуються значно простіше, оскільки закон презумує спільність зусиль і витрат подружжя.

Ризики у сфері спадкування

Окремий блок ризиків стосується спадкування. У так званому цивільному шлюбі партнери не входять до першої черги спадкоємців за законом. Це означає, що у випадку раптової смерті одного з них усе його майно за законом перейде до батьків або дітей від попередніх шлюбів, а той, з ким людина прожила останні двадцять років, опиниться лише в четвертій черзі. Це фактично позбавляє цивільного чоловіка чи дружину шансів на спадщину, якщо тільки не було складено заповіт.

Навіть проживання в звичній квартирі може стати незаконним, якщо спадкоємці за законом вимагатимуть виселення фактичного партнера. Такий сценарій часто стає причиною справжніх людських трагедій, яких можна було б уникнути завдяки юридичному оформленню стосунків або хоча б вчасній консультації фахівця.

Особисті немайнові права

Не менш важливим є аспект особистих немайнових прав. У критичних ситуаціях, наприклад, коли один із партнерів потрапляє в реанімацію, медичний персонал має законне право не пускати до нього цивільну дружину чи чоловіка, оскільки вони з погляду закону є сторонніми людьми. Те саме стосується права не свідчити проти близької людини в суді або в органах слідства.

Хоча Конституція України надає таке право членам сім’ї, статус члена сім’ї у незареєстрованому шлюбі знову ж таки потребує офіційного підтвердження, що в умовах гострої потреби стає майже неможливим завданням.

Ризики при розірванні взаємин

Ризики існують і в питаннях утримання після розірвання стосунків. Якщо в офіційному шлюбі непрацездатний чоловік або дружина мають право на аліменти від іншого партнера, то в цивільному союзі це право значно обмежене і важкодоказове. Щоб іти цим шляхом, потрібно підтвердити:

• тривалість проживання;
• наявність спільних коштів, які йшли на підтримку непрацездатної особи.

Це, знову ж таки, повертає вже колишню пару до необхідності тривалого судового процесу.

Юридичні важелі для зменшення ризиків

Юридична гігієна в такому форматі стосунків вимагає особливої уваги. Оскільки держава не забезпечує автоматичного захисту інтересів цивільного подружжя, партнери мають самі піклуватися про свою безпеку. Це може бути:

• укладання договорів про спільну часткову власність при великих покупках;
• оформлення майна в частках відразу при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу;
• написання заповітів.

Без цих запобіжників незареєстровані шлюбні взаємини залишаються зоною підвищеного юридичного ризику, де впевненість у завтрашньому дні тримається виключно на порядності іншої сторони.

Важливо розуміти, що заклик до легалізації стосунків або підписання договорів – це не недовіра до коханої людини, а турботливе ставлення до свого життя та майбутнього. Солідність позиції в цих питаннях полягає в тому, щоб передбачити можливі сценарії та захистити своїх близьких від хаосу, який неминуче виникає за відсутності чітких юридичних рамок.

Таким чином, обираючи формат спільного проживання без реєстрації, пара має чітко усвідомлювати ціну такого рішення. Воно не обов’язково призведе до проблем, але суттєво ускладнить будь-який правовий процес у майбутньому. Юридична обізнаність та взаємодія з фаховим сімейним адвокатом дає змогу обрати саме ту стратегію мінімізації ризиків, яка буде прийнятною для клієнтів. Щоб замовити відповідні послуги, зверніться за контактами на сайті.