
Ваша близька людина зникла, і пошуки її не дають жодних результатів? На жаль, випадків, коли люди зникають, побільшало в Україні, і причиною стало повномасштабне вторгнення. Зникають військові в зоні бойових дій, цивільні, що проживають на тимчасово окупованих територіях, діти.
Психологічно це важко пережити. Проте, окрім морального боку цього питання, є ще й юридичний. Адже до того, як особа зникла, вона мала певні права, обов’язки, володіла чи користувалася майном тощо. Невідомість щодо її долі та неможливість встановити з нею зв’язок породжує низку питань: що буде з майном зниклого, хто тепер годуватиме сім’ю, чи мають родичі право на державну допомогу тощо.
Саме тому у законодавстві закріплено можливість юридично визнати особу безвісти відсутньою, щоб захистити права та інтереси зниклої особи та інших зацікавлених осіб.
Зниклою безвісти є фізична особа, зв’язок із якою втрачено, і немає відомостей про її місце перебування станом на день подання заяви про її розшук.
Щоб визнати особу зниклою безвісти, потрібно звернутися до Нацполіції із заявою про розшук особи. З цього моменту вона набуває статусу зниклої безвісти.
Якщо особа зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а також іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, то така особа є зниклою безвісти за особливих обставин. Цього статусу вона набуває з моменту внесення про неї відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Статус безвісно відсутньої особа може отримати лише за рішенням суду. Підставою для цього має бути відсутність особи протягом 1 року за місцем постійного проживання і відсутність відомостей про місце її перебування, а також неможливість встановлення з нею будь-якого зв’язку.
Отже, статус особи, зниклої безвісти не дорівнює статусу фізичної особи визнаної в судовому порядку безвісно відсутньою.
Різниця ж у цих статусах полягає не лише в процедурі набуття, а й у правових наслідках. На відміну від статусу особи, визнаної безвісно відсутньою, набуття статусу особи, зниклої безвісти не змінює її сімейного стану, за нею зберігається місце роботи й посада, допоки її не буде визнано судом безвісно відсутньою або померлою.
Проте якщо особа зникла безвісти за особливих обставин, то над її майном, як і над майном особи, визнаної безвісно відсутньою, може бути встановлено опіку.
Встановлення юридичного факту визнання особи безвісно відсутньою створює ефективний механізм захисту її прав, а також прав її рідних.
Доки особу не визнають безвісно відсутньою в судовому порядку, юридично вона є такою, що продовжує виконувати свої обов’язки, наприклад сплачувати аліменти, податки кредити тощо. Але фактично вона цього не робить. А рідні такої особи не можуть претендувати на державну допомогу.
Тож набуття особою статусу безвісно відсутньою дає можливість її рідним врегулювати багато юридичних питань, пов’язаних з її відсутністю, зокрема щодо майна, зобов’язань та матеріальної підтримки.
Заяву про визнання особи безвісти відсутньою можна подати до районного, міськрайонного чи міського суду або за місцем проживання заявника, або за останнім відомим місцем проживання особи, місце перебування якої невідоме, або за місцем знаходження її майна.
Для того щоб подати таку заяву, повинні бути такі умови:
У заяві потрібно обов’язково зазначити, з якою метою особу потрібно визнати безвісно відсутньою. Також потрібно описати обставини:
До заяви треба додати докази, що свідчать про її зникнення, розшук (наприклад звернення до поліції, розміщення оголошень щодо розшуку, покази свідків, які востаннє бачили особу, спілкувалися з нею тощо).
Подати таку заяву до суду мають права не лише родичі, а й будь-які інші зацікавлені особи, інтереси яких зачіпаються невизначеністю статусу зниклої людини, наприклад кредитори.
Статус особи, визнаної безвісно відсутньою, дає можливість насамперед вирішити проблему з майном. На підставі рішення суду нотаріус встановлює над майном такої особи опіку. Особа, призначена опікуном, набуває права управляти ним, а також виконувати зобов’язання особи, визнаної безвісно відсутньою, наприклад виплачувати кредит, матеріально підтримувати інших осіб тощо.
Окрім цього, діти, чоловік / дружина, непрацездатні батьки безвісно відсутньої особи мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо безвісно відсутня особа сплачувала аліменти на дітей, діти мають право на отримання допомоги від держави.
Також припиняються такі зобов’язання особи, як-от представництво за довіреністю, договори доручення тощо.
Дружина / чоловік безвісно відсутньої особи має право розірвати шлюб у спрощеному порядку – через ДРАЦС у порядку статті 107 Сімейного кодексу України, незалежно від наявності спільних дітей.
Особа, зникла безвісти чи визнана судом безвісно відсутньою не є померлою. А отже, завжди є надія, що рано чи пізно вона все ж таки з’явиться.
Якщо це справді сталося і така людина вийшла на зв’язок, то вона має право звернутися до суду із заявою про скасування рішення щодо визнання її безвісно відсутньою. Таку заяву можна подати або за місцем свого перебування, або до того суду, який ухвалив рішення щодо визнання її безвісно відсутньою.
Після скасування рішення суду припиняються юридичні наслідки, пов’язані з фактом визнання її безвісти відсутньою, зокрема опіка над майном, грошові виплати її родичам тощо. Проте факти, що вже відбулися, вважаються чинними.
У разі розірвання шлюбу одним із подружжя з такою особою його можна буде поновити, але за умови, що інший з подружжя не взяв повторний шлюб.
Якщо ваша близька особа – військовий, що зник в зоні бойових дій, або цивільний, що зник на тимчасово окупованій території, або просто ви втратили зв’язок з рідними через невідомі обставини і не знаєте, куди звертатися – телефонуйте адвокату, який:
Адвокат з цивільних спорів
Олександр Малик
почніть спілкування прямо зараз через зручний для Вас месенджер:
Я телефоную вам, і ми домовляємося про дату й час консультації
(Зверніть увагу, що консультація платна).