Стягнення аліментів на дитину у порядку наказного провадження

Справи, пов’язані зі стягненням аліментів, складають великий відсоток звернень до юристів. У цьому немає аж зовсім нічого дивного, з огляду на те, що багато проблем лишаються без вирішення, доки до їх розв’язання не долучиться людина, котра має відповідні фахові знання. З одного боку, законодавство пропонує дієві механізми впливу на ситуацію. З іншого боку, буває багато ускладнень на практиці, коли людина намагається сама вирішувати ситуацію, не маючи відповідної підтримки. Отож, якщо ви теж опинилися в такій ситуації, варто не відкладати вирішення проблеми, а звертатися за професійного допомогою. Тим більш – від того, що справа затягується, програють діти, які не отримують належних ресурсів на утримання від боржника аліментів.

Кейс у справі № 686/15615/23

Пропоную ознайомитися з одним із кейсів з моєї практики щодо того, як вдалося досить швидко домогтися вирішення справи в судовому порядку на користь моєї клієнтки та її дітей. Справу № 686/15615/23 розглядав Хмельницький міськрайонний суд. Усе відбувалося в порядку наказного провадження. Результатом став відповідний судовий наказ, ключовими тезами з якого можна виокремити наступні:

• Боржника зобов’язали щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від заробітку чи доходу.
• Аліменти мають бути не меншими, аніж 50% від прожиткового мінімуму, передбаченого для дитини відповідного віку, але і не більше від 10 таких мінімумів.
• Сплата аліментів має тривати до того моменту, доки дитина не стане повнолітньою.

Таким чином, стягувачці вдалося вирішити ситуацію. До речі, варто розглянути більш детально те, яким є розмір аліментів у залежності від кількості дітей. Якщо стягуються аліменти на одну дитину, це 1/4 частина від заробітку чи доходу; якщо двоє дітей – то 1/3 частина, а якщо троє та більше – половина заробітку платника аліментів. Водночас, в усіх випадках діє правило, що на кожну дитину передбачено максимум до 10 прожиткових мінімумів, відповідно до віку.

Який висновок можна зробити з таких справ

Подібні справи – яскраве свідчення того, що свої права варто максимально ретельно відстоювати. А особливо – коли йдеться ще й про законні інтереси дитини.

Дуже часто бувають ситуації, коли мати дитини не хоче займатися питанням аліментів, оскільки позиціонує це як вибір відповідно до власного почуття гідності та небажання щось «просити». Однак тут важливо не підміняти поняття та розуміти правову площину такої проблематики. Коли батько не позбавлений батьківських прав, у далекому майбутньому, коли він стане непрацездатним, він матиме законні підстави для того, аби вимагати в дитини участі у його утриманні. А ви не зможете довести, що він не сплачував аліментів, якщо немає відповідних доказів цього.

Аналогічне стосується питань спадкування. Нерідко трапляється так, що батько, котрий не виконував обов’язків по відношенню до дитини, нагадує про себе уже після її трагічної смерті в дорослому віці, коли йдеться про отримання спадку. Звісно, ніхто не хоче наперед розглядати критичні сценарії розвитку подій. Але вагомо розуміти те, що ігнорування сьогоднішніх проблем у правовому полі вестиме до їх посилення в довготривалій перспективі.

З огляду на те, що було зазначено вище, важливо розуміти дві можливі стратегії, яким чином діяти. Одна з них – доводити в судовому порядку те, що особа відмовляється від виконання батьківських обов’язків та позбавляти батьківських прав. Друга стратегія – таки домагатися виконання цих обов’язків. У такому випадку, коли батько згадає про свої зустрічні права у дорослому віці дитини, вони будуть бодай обґрунтованими.

Якщо ви вагаєтеся та не знаєте, який варіант дій обрати, то можете розпочати взаємодію з юристом з консультації. Це дасть нагоду отримати відповіді на свої ключові питання і на основі здобутих знань та розуміння вирішувати, як діяти в подальшому.