Належне виконання батьківських обов’язків – важлива та почесна місія. Разом з тим, це встановлено чинним законодавством, тож цілком зрозумілою є відповідальність за порушення правових норм, пов’язаних з вихованням та утриманням дітей. Водночас, часто у таких ситуаціях страждають люди, котрі насправді цілком добросовісно виконують свої обов’язки щодо власних дітей, однак у якийсь момент опиняються в скрутних обставинах або просто переживають періоди змін та налагодження побуту. Так і сталося в однієї з моїх клієнток, справу якої розглядав Крижопільський районний суд Вінницької області. Пропоную більш детально ознайомитися з цією історією.
Отже, до мене звернулася клієнтка, котра самотужки, без жодної участі біологічного батька дитини, виховує сина. 25 червня минулого року на неї був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП. Мою клієнтку звинуватили в тому, що вона начебто ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків.
Насправді ж ситуація була наступною. У помешканні, де жінка проживає з сином, ідуть ремонтні роботи. Саме тому в будинку перебували залишки будівельних матеріалів та інструменти. Також там була певна кількість будівельного сміття, адже воно було передбачене до вивозу, а жінка самотужки без сторонньої допомоги не могла прибрати його блискавично швидко.
Тож виявилося, що мати, котра, навпаки, докладала усіх зусиль для покращення умов життя сина, була звинувачена в тому, що нібито погано про нього дбає. Моя клієнтка вирішила не миритися зі змістом протоколу та відстоювати свої права, законні інтереси й репутацію добросовісної матері.
У своїй позиції для суду ми детально виклали усі перелічені вище аргументи. Тож я спрямував до суду клопотання про закриття провадження у справі в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Це вже не перша подібна справа у моїй практиці, де суд зважив усі обставини та, звісно ж, став на бік матері. Стаття 62 Конституції України стверджує, що обвинувачення не може будуватися на припущеннях. Також Основний Закон нашої держави закріплює, що будь-які сумніви у винуватості людини тлумачаться на її користь.
Якщо дивитися на ці правові норми з точки зору того, що було згадано попередньо в описі обставин справи, стає цілком очевидно, що мою клієнтку звинуватили у неналежному виконанні батьківських обов’язків безпідставно. Тимчасовий вигляд помешкання, пов'язаний з ремонтними роботами, не може свідчити, що вона ухиляється від того, аби забезпечити своєму синові комфортні умови проживання. Навпаки, проведення ремонту свідчить про її турботу по відношенню до сина та реальні зусилля, спрямовані на покращення його умов проживання.
Тож логічним результатом розгляду справи стало закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Такі справи стають виграшними, коли клієнт звертається до фахівця, котрий знає, як вибудовувати стратегію представництва. Наприклад, у моїй практиці їх є достатньо багато. Коли ж людина намагається самотужки розібратися, вона часто губиться у численних правових нормах, які можуть бути актуальними для її ситуації. Це забирає час та зусилля і далеко не завжди приводить до бажаного результату. Натомість, фахівець знає «відточені» на практиці алгоритми роботи, які є адаптивними до справ, котрі належать до однієї категорії. Разом з тим, під час підготовки до суду враховуються унікальні обставини кожної справи, якими вона відрізняється від інших схожих випадків. Саме так у роботі поєднується великий досвід та індивідуальний підхід.
Щодо важливості грамотного представництва клієнтських інтересів у суді, то тут варто зазначити ще один вагомий фактор. Те, чи стане справа виграшною, впливає на подальше життя клієнта та його дітей. Адже програний суд у таких кейсах може стати суттєвим фактором проти людини в подальшому, якщо йтиметься про позбавлення батьківських прав. Тож аби не ризикувати такими важливими аспектами, довіряйте представництво своїх інтересів професіоналам.